Небо зорю перекує на світло золоте.
Втішаймося осінньою порою ранньою.
Купає, п`янить аромат пожовклого листя.
Цідить сонечко крізь лодоні, свої яскраві промені.
Прагне душа життєвої повені.
Всесвіт сили нам додає,
топить в енергіях власних,
осягти бажає душі наші яснії.
Мов золото, листя навкруги,
сон осінньої сумної пори.
Вітерець легким подихом тривожить
діаманти сліз уносить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932591
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2021
автор: Svitlana_Belyakova