З ЗЕМЛІ ДО НЕБА

М.:  Біля  столу  сиділа  жінка,
Похилившись  над  ним  в  задумі.
Погляд  вкрила  сльоза-пір`їнка,
Ним  "ковтала"  світлини  в  сумі.

І.:  Замріяно  дивилася  мати  на  портрет  сина  ...                                                          
Не  вберегла,  не  заступила  ...                          
Твій  погляд  лагідний  та  ясний,  в  очах  надія,  радість  та  тепло.                
Життя  спокійне,  сонце  гріє  ...

М.:  Все  ховала  в  тих  фото  погляд.
Розглядала  ...  Ось  він  маленький
На  санчатах,  із  нею  поруч,
А  тут  -  в  школі,  її  рідненький.

І.:  Рано  -  вранці  сина  до  школи    мати  проводжала,                    
Дитина,  посміхаючись    росла.  
Щасливий,  добрий,  справедливий.                                    
Але  роки  біжать  невпинно,  минають  дні,  неділі  та  літа  ...

М.:  Защеміло  у  грудях  серце.
Юний  красень  глядів  на  матір.
Фото  випало  з  рук  ...  І  скерцо  
Завело  у  неспокій.  В  ятір.

І.:  Мій  милий,  любий  та  єдиний!                                          
За  все  мене  пробач:  
-  останнє  слово  не  сказала,                                                  
-  руки  твоєї  не  тримала  ,                                              
-  і  не  погладила  чоло,                                                            
-  і  ворога  не  зупинила,                                            
-  навіть,  соломки  я  тобі  не  підстелила.  Пробач  мені,  пробач...

М.:  Не  картайте  себе.  Не  варто.
Ви  зробили  усе,  як  треба  -  
Вишивали  державу  вперто
В  серці  СИНА  -  з  Землі  до  Неба!



Марія  Дребіт  -  Ірина  Харчук,  матір  загиблого  ГЕРОЯ  з  Дніпропетровщини,  Андрія  Цвітненка.


30.11.2021                              Португалія  -  Україна


фото  з  нету

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932458
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2021
автор: VIRUYU