В колисці мальовничої природи,
Блукає промінь Сонця золотого.
Скрізь темний ліс і різні перешкоди,
Веде у Храм дорогою до Бога.
Дорога не така проста ,як бачу,
Тернистий шлях і дуже важко йти.
І іноді від розпачу заплачу,
Що я не можу шлях цей віднайти.
Дорога ця вузька і дуже слизька,
І ями замасковані чекають.
Все вгору йду а падаю так низько,
В гріховну яму , де страсті блукають.
Як стане хтось, на цю вузьку дорогу,
І у житті пройде він нею до кінця.
То дійде він до Храму і порогу,
До нашого Небесного Отця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932434
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2021
автор: