Кажеш, що кохаєш, сипеш сіль на рани,
На весні приходиш, а на осінь йдеш.
За тобою линуть в даль мої тумани,
Ти моє кохання , в них не забереш.
Вже четверта осінь, знов дощі настали,
Сумно в надвечір'ї, зорі вже зійшли.
Наші милі діти , вже повиростали,
І по кращу долю у світи пішли.
А тепер лиш мрії, про наше кохання,
Спогади про весни, де щасливі ми.
Одинокі ночі, знову хвилювання,
У житті кохання , ми не зберегли.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932431
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2021
автор: