Хтось знаходить в звуках диво,
до душі комусь пісні...
Звуки і пісні це диво,
диво є в кожнім вірші...
Щедрість осені люблю я,
не страшать мене дощі...
Війна й вірус заважає,
й убива дива в душі...
Жаль, що осінь добігає...
до кінця уже ось - оссь...
Зима двері відчиняє,
я боюсь її чогось...
Та нічого не змінити,
час не можна зупинить.
Доведеться все стерпіти,
й зиму якось пережить...
Я надіюсь, що не втрачу:
віру, сили й оптимізм,
а ще вірю я й в удачу,
до весни прокладу міст...
Напишу про осінь - диво,
не один ще диво - вірш...
Перейду зимову ниву,
до весни піду скоріш...
Я люблю й пісні, і звуки,
та ще й прозу, і вірші.
Хоч болять у мене руки,
напишу я ще й пісні...
Не люблю невдячну владу,
що не дбає про людей,
її жадність, та ще й зраду,
і роботу без ідей...
Осінь добіга до краю,
і зима вже поспіша,
Якось виживу я знаю,
й напишу про все вірша...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932379
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2021
автор: геометрія