Скажіть, чи нині, ви бачили ліс,
Стоїть зажурений в якійсь задумі,
В легкім тумані. Діаманти сліз,
Срібляться роси в осінньому сумі.
Не пестить сонце, над лісом хмари,
Та це ж уже настала пізня осінь,
Примхлива пані, проводить чвари,
З дощем і вітром, геть зникла просинь.
Сумує ліс, затихли всі птахи,
Інколи спокій порушить листя,
Легенький вітер гойдає верхи́
І роси падають, як намисто.
Майже з оголених дерев, трохи,
Зліт листя у повільному вальсі,
Уже відчуло зимовий подих,
І впаде, у глухім безголоссі.
Скажіть, чи нині ви бачили ліс,
Уже здаля , зовсім не майорить,
При землі листя й темно жовтий віск,
Зимова днина, вже скоро схитри́ть,
Краса осіння… з часом відгори́ть.
10.11.2021р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932223
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2021
автор: Ніна Незламна