транслюють ніч калюж екрани згірклі,
неначе одноядерна амеба
фрактальний німб неонової зірки
агонізує в чорній магмі неба_
>
плазує тінь, колючий дріт корони
дере пульсари скронь живця – статиста,
десь зовсім поряд палиця харона
зламалася із хрускотом навмисним_
>
за спазмами прозріння – гріх падіння,
в картонний лабіринт зі смолоскипом
іде взірець не божого творіння
останній із мільярдів прототипів_
>
холодні хвилі цифрового вірту
розвіяли прах лампових ілюзій_
брудні полотна, піксельні палітри,
кислотний слід на сніжно-білій смузі_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932086
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2021
автор: Ки Ба 1