Ти лежиш наче вірш недописаний на папері, —
На ложі, на простирадлі його накрохмаленім
В складках імперій,
Потупивши очі на стелю, і думаєш —
До чого тут складки імперій?
І мені б згадати тобі про По,
Едгара По, Едгара Алана По,
Але По тобі не потрібен, По
Тепер мало кому потрібен по суті що...
Тому засинай, уяви, що дісталась вершини гори Сінай,
А звідти ще трохи і буде рай, і буде земля,
А тоді ще трохи і складки твоїх імперій.
Та поки дивись кіно. Листя, що за вікном
Тіні плете на стелі. Ми на своїй планеті
Давно, як у нім живемо,
Як блощиці в робітничих домах імперій.
Тому не питай чому недописаний вірш,
Чернетка поезії, ліпша вірша у повні,
В ній паростки зріють іще молоді,
І води шукають ріку любові.
І тому
Ти лежиш наче вірш недописаний на папері, —
На ложі, на простирадлі його накрохмаленім
В складках імперій,
Потупивши очі на стелю, і думаєш —
До чого тут складки імперій?
03.11.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932001
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.11.2021
автор: Володимир Каразуб