Часом так хочеться в дитинство,
Коли ще свято віриться в дива,
Де й в снах готовий на шаленство,
Від мрій та планів кругом голова…
Коли санчата й сніжки розважали,
Чи хитрий кіт розвеселяв рудий,
Любили всіх усі коли та поважали,
Ти був дебелий може, чи й худий…
Часом так хочеться в дитинство,
Де чари Миколая за вікном й хода,
Непослух де, як гріх-злочинство,
Живий де тато був і мама молода…
Ялинка де стояла в кожній хаті,
Та калачі на покуті, узвар й кутя,
Коли усі були щасливі та багаті,
Старий, дорослий, чи мале дитя…
Часом так хочеться в дитинство,
Щоб знов спуститися туди з гори,
Де щастя в домі головне убранство,
Але не тільки щоб різдвяної пори…
Де посівальників всі радо зустрічали,
А чи колядники гуртом то тут, то там,
Коли вінчуючи весь світ, колядували,
Й раділи просто навіть свіжим пирогам…
Часом так хочеться в дитинство,
Коли чекали всі гуртуючись Різдва,
Було де в мріях щастя й материнство,
Й лялькам шептались почуттів слова…
Де вірність, щирість була у родинах,
Благословенні в вишиванках образи,
Коли підтримка й у важких годинах,
Якщо й багатшим, може, був в рази…
Часом так хочеться в дитинство,
Туди, де сніг пухкий й грайлива дітвора,
Не косить де ще заздрість й фарисейство,
А вся родина щиро колядує круг стола…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
24.11.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931891
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2021
автор: Lilafea