Нетерплячка

Дуже    хоче    дівка    Люся
З    мамою    поговорити,
Лащиться:    -Моя    матусю,
Хоч    нам    добре    удвох    жити,

Та    пора    уже    настала
Мене    заміж    віддавати:
Хочу    вийти    за    Степана  –
Ти    повинна    його    знати.

-Це    отой,    що    в    магазині
Стоїть    в    дверях    в    охороні?
Бачила    його    я    нині,
Не    підеш    за    нього,    доню.

В    нього    батько    косоокий,
Баба    -    дурнувата    Настя,
Мати    -    видра    кривобока,
То    у    кого    він    удасться?

-Ну    пусти    мене,    мамусю,
Тут    же    близько,    недалечко,-
Обіймає    її    Люся,-
Заспокой    моє    сердечко.

Не    обманю    тебе,    люба,
Це    швиденько,    я    клянуся,
Трішечки    побуду    в    шлюбі
І    до    тебе    повернуся.

Що    й    до    чого    у    заміжжі
Я    вже    трохи    буду    знати,
А    тоді    уже    щось    путнє
Будем    разом    вибирати!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931634
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2021
автор: Катерина Собова