Любов на трьох


у  нашому  домі  вже  сьому  зиму
                                                       мешкає  осінь.  
поволі  звиклося  до  журливого
квиління  журавлів
             в  якості  сигналу  будильника;
дощової  води  у  системі  водопостачання,  
вітру  у  димарі  й  стін,
             що  змінюють  колір  від
             блідо-салатового  до  брунатного:
ти  найбільше  любиш  помаранчевий,
я  –  вишневий.  

шурхіт  листя  під  капцями
                         вже  не  дратує,  а  радше  втихомирює.  
я  не  бентежуся,
коли  прокидаюся  вранці
                   між  вами  обома.
салат  на  сніданок  з  ранетів,
       листя  пізньої  кульбаби  і
                 квіток  айстр  смакує
                           однаково  добре  усім  трьом.
осінь  любить  нас  і  це
не  може  не  бути  взаємним.  





фото:  покинутий  будинок  у  Республіці  Карелія








адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931625
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2021
автор: Сніг_на_голову