Сумний у неба колір восени.
Відтінків мало: сіре і сталеве.
Буває, що хмаринні чавуни
Пливуть по ньому грізно, металево.
А часом зафарбується блакить
Пташиним щебетливим візерунком,
Та вітер злий між крилами дзвенить,
Збиваючи у зграї ті малюнки.
І хоч на сході сяйвом спалахне
За горизонтом вранішня заграва,
Та знову неба полотно сумне
З дощами заведе тривку забаву.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931532
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2021
автор: Тетяна Мошковська