А розкажи мені мій друже
Коли ми бачились востаннє?
Хоча і серце вже й не тужить,
Ти слово не сказав прощальне
Ти уникаєш зустрічі зі мною
Ховаєшся, немов тебе нема
І саме через це я стала злою
Гнів охопив мене, тепер трима
Я вірила, що є ще крапля правди
В твоєму океані грішних слів
Звикаю вже таких людей втрачати
І сподівань ти виправдати не зумів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931515
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2021
автор: SOG