(Смішні ) новини з ТБ

 Мої  думки  знову  крилаті
І  не  сидиться,  нині  в  хаті
Та  мрії  всі,  змотані  дротом
Я  не  втішаюсь  їх  польотом

Емоції,  як  вгамувати?
Що  ще,  від  влади  нам    чекати?
О,  обіцянки!  Знов  про  гроші
Кажуть  їх  наміри  хороші

Що  старий  дід  чи  та  бабуся
Має  смартфон?  Я  ж  дуже  злюся
О!  Боже!  Що  твориться  люди?
     Із  нас,  насміхаються  всюди

Грошви,  катма  купити  ліки
Від  сліз,  злипаються  повіки
Скоро  замерзнуть  і  в  хатині
Хіба  позаздрить  хто  людині?

Де  батареї  вже  холодні
 І  очі  болісно  -  голодні
 Шукають  хоч  окраєць  хліба
 В  смітті,  ковтають  сльози  з  схлипом
*
Який  то  сором!  Про  спортзали
Ведуть  розмови  й  про  вокзали
У    подорожі  пропонують
О,  люди,  коли  ж  нас    почують?

В  хмаринах…  Знов  небо  безкрає
Так  боляче,  душа  ридає
Коли  ж  просвітлення  настане?
І  чи  позбудемось  омани?

Що  дочекалися  пошани?!
На  жаль  розставили  капкани
Щоби  як  швидше,  пішли  в  той  світ
Щоб  не  діждались  весняний  цвіт..
*
Я  хочу,  озирнутись    назад
Згадати,  той  травневий  парад
Коли  вся  Прип`ять  тліла  в  імлі
Народ  мовчав,  бракувало  слів

І  підкорявся  можновладцям
Певно  комусь  було  за  щастя
Себе  відчути  царем  землі
Усіх  тримати  у  неволі
Щоб  підкорялись  їх  сваволі.

Ті  дні  минули,  спомин  у  снах
 Щемить  під  серцем,  бере  острах
Колись  кляли,  що  ж  тепер  маєм?
Іде  дідусь  осіннім  гаєм
Збира  хмиз,  щоб  розпалить  пічку
Щоб  не  згинуть  у  зимну  нічку
 *
З  ТБ  звіт  -    тож  Вам  дамо  гроші
Почуйте,  наміри  хороші!
Пропонують  спортивні  зали
Хай  на  газ,  краще  би  додали

У  фітнес  клуб  бабцю  повести?
Чи    по**ріли?  Господи  прости!
Он  ходить,  у  подертих  капцях
Збирає...  пляшки  по  вулицях
Щоб  заплатити  за  комуналку
Чи  вона  думала  ще  змалку
Що  втратить  сили  край  підняти
А  потім  жебрачкою  стати...

У  розпачі,  дід  пригорта  стяг
О,  люди!  Зараз,  не  до  розваг!
О,  Україно,  що    з  тобою?
Невже  завжди,  себе  рабою
Ти    по  житті,  будеш    відчувати?
 А  може    досить,  нам  страждати?!  

Що?Люд  спасе  (смішна)  тисяча  
Та,  подана  з  барського  плеча?
Обіцяні  робочі  місця,
А  де?  Лише  це  дасть  всім  життя
Якого  гідні    українці.

На  жаль  мрія,  як  згасла  свіча…
Яким  світ,  побачить  онуча?!
О,  Україно,  що    з  тобою?
Чи  побачу    сонце  весною?!

*
Звабливий  сир  у  мишоловці
Від  пропозицій  люди  в  шоці.

                                 16.11.2021р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931147
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.11.2021
автор: Ніна Незламна