Я спогадом вертаюся назад
У мрій моїх щалений листопад,
Що міткою лягали на чоло,
Злітали ввись опереним крилом.
Незвіданим торкалися небес
І амагальмою озерних плес
Світилися казково. Так бува,
Коли відчайно віриш у дива.
Та сипле листя з дерева життя.
Коріння невгамовний час підтяв.
Осиротілим став розкішний сад.
Я не піду, я не вернусь назад.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930449
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2021
автор: Тамара Шкіндер