Наснилась школа вересневим днем,
Дитячим щебетом і запахами квітів,
І дзвоником гучним, що зачекався з літа
Пори цієї айстр і хризантем,
Й гостинності відчинених дверей,
І світла фарб у чистім вестибюлі,
Де наче й всі роки, давно минулі,
На свято це відправили гостей…
Наснилося, що знов заходжу в клас,
Немов лечу, і не тому, що мушу,
Комусь свою знов відкриваю душу
Й тону у світлі, і спинився час…
Наснилась школа… А над нею небо,
З якого вічна струменить блакить,
І спогад птахою до серця вже летить,
Й тобі в місця ті повернутись треба,
Хоч вже й запізно, вже ніхто не жде…
Лиш в тиші коридорів чути в слові,
Як у знайомім класі йде урок, іде…
Продовженням життя і голосом любові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930408
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2021
автор: Людмила Пономаренко