Заходить сонце.
В довершеність картинки
Мошкара летить.
Летять за вітром
і опадають в море
білі пелюстки.
Марні старання –
Шкатулку не відкрию.
Не відкрию… Ні…
Осінній холод.
Обійнявши котика,
Зігріваюся.
Жалібно нявчить,
Закритий у підвалі,
Котик: -Випустіть…
Перепливає
Безкрайній неба простір,
Човник місячний.
В сяйво місячне,
Немов у купіль входжу.
О, блаженна мить!
Відбивається
Плачем луна у горах.
Хтось дитину вкрав?
Догорає день.
Садова азалія
червоніється.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930397
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2021
автор: Едельвейс137