О моя мово, калинова, співоча
Ти, як веснянка, краса дівоча
В сорочці вишитій і в віночку
Передаєшся… доні й синочку
Тебе завжди, я в душі плекаю
Ніби любов неньки відчуваю.
Передавалась з її молоком
Дзвеніла ніжно й тихо струмком
У колисковій, як клала спати
Пісень вкраїнських вчила співати
І берегти, як зіницю ока.
О, моя мово - світанок й зорі
Світлії мрії в небеснім морі
Тебе ганьбили, а ти сіяла
Сотнями літ, в борьбі, все ж буяла
Як диво квітка, в безмежнім полі
У сподіванні кращої долі.
Була в в`язницях, знала знущання
Знов заясніла, як зірка рання
Тобі ж світити, зігрівати серця
Щоби в родині було щастя.
Закріплена клятвою народу
Сприймаю, як свяченую воду
Що придає, сили на все життя
Несу з любов`ю в мирне майбуття
Передам радо, дітям й онукам
Щоб прославляли її у всі віка!
***
Шановні друзі!
Щиро вітаю з Днем української писемнності і мови.
Бережімо й прославляймо нашу рідну мову!
Успіхів Вам в творчості і нових досягнень!
09.11.2021р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930343
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2021
автор: Ніна Незламна