ГОРОБИНА НІЧ

Там,  на  сході  України,  уже  восьме  літо
"Горобина  ніч"  лютує,  баламутить  світом.
Хоч  ніхто  її  не  кликав,  влетіла,  як  вихор.
Вся  країна  Бога  просить,  аби  лихо  тихо.

Крешуть  "градів"  канонади,  лишають  руїни,
Приглушити  хочуть  волю  і  спів  солов'їний.
Всі  чекають:  схаменуться  вороги.  Ба  де  то!
Та  наступить  їм  на  п'яти  козацька  вендета!

Нумо,  чуєш,  Отамане!  Пройдись  "диким  полем",
Ніж  з  екрану  ґерґотати,  що  все  під  контролем.
Наша  посестра  Європа  точить  баляндраси,  
Що  хвилюється  страшенно...  з  своєї  тераси.

Гей-но,  браття,  хто  ж  пові́сть  нам,  де  правди  шукати?
Тільки  з  вірою  у  серці  знає  стара  мати:
Горобина  ніч  минеться,  згине  кодло  враже
Й  чорну  хустку  вже  нікому  війна  не  пов'яже.

Повернуться  сини  наші  до  рідної  хати,
Щоб  у  вільній  Україні  ряст  новий  топтати.
Тьохнуть  "Слава  Україні"  соловейки  жваво,
Й  Красна  площа  відгукнеться:  "Всім  героям  слава!"

©  Зоряна  Кіндратишин

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930316
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.11.2021
автор: Зоряна Кіндратишин