Осіння ностальгія


Гасне    осінь    прощально,
І  сивіють    морози;
Квіти    в’януть  печально,
Роси    світяться  -    сльози…

Заплітає    тумани    
Осінь  в  коси    вербові;
Плинуть  дні    –  без  талАну,
А  життя  –  без    любові…

Ностальгія    осіння  
опадає  дощами,
Та  скресає  проміння
І  тепло    поміж  нами.

Сіру    тугу  розвіє
Серця    щирого    ласка:
Проростає    надія,
Добра    мариться  казка…

Серед      світу    пустелі
Серце    радості    просить…
І    цвітуть    акварелі  –
Усміхається    осінь...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930191
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2021
автор: Світла(Світлана Імашева)