Дві долі, дві розлуки —
Тобі одна й мені,
Ми роз’єднали руки,
А серце у вогні.
Порвало нас, як жили,
Кипів у грудях рій.
Чому ж ми так тужили?
Чому неравний бій?
Пройти таку дорогу
Відрізком у життя,
З подвір'я до порогу,
Де ти вже не моя.
І все ж таки герої,
В полон ми не здались.
Іконці я святої
За тебе помоливсь...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930108
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2021
автор: Oleksandr Karmyshev