Розтанули сни у осінніх туманах,
Спустились на землю жнива золоті.
Зашторили хмари небеснії рани.
Пливуть прілі квіти по чорній воді.
Сховалося сонце за зморений обрій,
В остиглому серці ще крапля тепла.
Он місяць здійнявся, мов витязь хоробрий,
Вдивляється в душу, там сива зима.
Осріблений пил по куткам підвіконня,
Стежина у небі плете золота...
Родилася мрія за морем безсоння,
Мов зіронька світить з небес молода.
Зоріє надія за сірим обманом,
Де милість Господня вкриває вівтар!
Прокинеться віра навколішках рано
Й безсмертям запалить небесний ліхтар!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929908
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2021
автор: Олег Крушельницький