З ЛАСКИ ДЖЕРЕЛА…

Ой  ти  доле,  моя  доле.
Моя  долечко!
Ой  ти  поле,  моє  поле.
Моє  полечко!
Там,  де  в  полечку  пшениця,
у  долині  є  водиця,
була  не  одна,  
               вдвох  пили  з  джерела.

Ой  ти  доле,  моя  доле.
Моя  долечко!
Ой  ти  поле,  моє  поле.
Моє  полечко!
Там,  де  жито  золотеє,
цілувала  там  тебе  я,
з  ласки  джерела  
               вдвох  пили  ми  до  дна.

Ой  ти  доле,  моя  доле.
Моя  долечко!
Ой  ти  поле,  моє  поле.
Моє  полечко!
Там,  де  в  полечку  калина
пишні  ґрона  нахилила,
вірила  я  там  
                 усім  твоїм  словам.

Ой  ти  доле,  моя  доле.
Моя  долечко!
Ой  ти  поле,  моє  поле.
Моє  полечко!
Де  пшениця-жито  зріє,
наша  доленька  радіє,
щастя  джерела
                 не  випити  до  дна.  
                 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929787
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2021
автор: Надія Башинська