На болоті в очереті,
Десь зустрів Комар Лелеку.
Погудів над нею трішки,
Підійшов до неї пішки.
І давай ту дорікати,
Різні версії шукати.
-Ти живеш в селі дівахо,
Пожалій мене комаху.
-Що повинна я зробити,
Не потрібно сльози лити.
Біду повідаєш свою,
Чим зможу я, допоможу.
-Живе Жаба на болоті,
Сама вся у позолоті.
Так ненавидить комарів,
Все мати більше їй землі.
Ігнорує всі закони,
Не веде з нами розмову.
Не дає нам вільно жити,
Знищує кожної миті.
В мить задумалась Лелека,
Справедливість нам далека.
-Ще мені його проблеми?
На жаль вичерпана тема.
Бідувала й я доволі,
Стільки ми зазнали горя.
Тепер щастя маю море,
В депутатах мій Григорій.
Ще сказати Вам посмію,
Кожен має свою мрію.
Добитися щоби мети,
Надійся лиш на себе ти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929741
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2021
автор: Валентина Ярошенко