Схилялись хмари, все нижче до землі
В небі зоря, згасала в чорній імлі
За мить заплакав, вітер з падолистом
Ніби дорогу, їй встелив намистом
Вона пішла, з нами не попрощалась
Хотіла жити, дуже сподівалась
Що переборить,страшенний вірус цей
Адже всім серцем, любила світ, дітей
Світліла мрія, зробить ще кращим дім
Щоби любов й щастя панували в нім
І на лиці, теплі усмішки завжди
Молилась Богу,берегла від біди
Сміх онучат, в будинку придавав сил
Та не спроможна, була підняти крил
З надією, прихилялась до ікон
На жаль, душа злетіла у вічний сон…
Ще не знайшли, жодній людині безсмерття
Майже два тижні ти боролась зі смертю
Моя душа, болить, не має спокою
Кумасю - подруго, плачу за тобою…
Від серця зичу, всій родині співчуття
Нехай же їй, буде пухом рідна земля.
***
Скоро зима, потемніли дерев крони
Про біди каркають горласті ворони
А вірус тішиться, одяга обнови
Ніяк не хоче позбутися корони
І все частіше, нам несе печалі..
28.10.2021р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929275
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2021
автор: Ніна Незламна