ПОВЕДУ В ЗОЛОТИЙ ЛИСТОПАД
Я тобі синє небо намалюю
Сонечко, як жовтий сонях в полі.
І мільйон красивих слів подарую
Троянди - квіти кохання, любові.
Я слова найкращі скажу від душі
В осінню чарівну казку поведу.
Намалюю цей листопад у вірші
Бурштинове сонце тобі нахилю.
Поцілую тебе я ніжно в чоло
Зігрію подихом, як квітку в руках.
Візьму до зір на лебедине крило
Побачимо світ у барвистих тонах.
Коли прийде до нас осінній вечір
Я розпалю камін полум'ям вогню.
Запалю свічу обніму за плечі
І признаюсь тобі ,як тебе люблю.
Любов моя немов сонечко ясне
І прагне неба у журні осінні дні .
Я прошу врятуй від самоти мене
Душі, так потрібно тепла на землі.
Думки услід летять за журавлями
Золоті клени шумлять край доріг.
Опале листя шерхотить під ногами
Листопад сіє перший сніг на поріг.
Від морозу забіліли отави
В тумані світанок ранні вечори.
Мрії пташкою, як красуні пави
Згадують літо згорають від сльози.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929162
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2021
автор: Чайківчанка