Творець усім спочатку видає:
Осяйну душу і прозорі крила.
Та кожний завжди робить на своє,
Із часом і безкрилість настає,
І світлу душу, наче тінь накрила.
Як зберегти, що Бог дав задарма?
Одна є плата: це любов і віра!
Як оправдати те, чого вже майже і нема,
Хоча би залишки останньої довіри?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929149
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2021
автор: Рунельо Вахейко