Вулкан в душі , хоча я сильний,
Як стримати пориви свого гніву.
І розумом неначе я стерильний,
У бездну падаю від твого співу.
А ти сидиш і підкладаєш дрова,
Замість гасити лаву вогняну.
Не подаруєш навіть половину слова,
Не я почав між нами цю війну.
Мені так хочеться завжди спокою,
А ти крадеш від мене це життя.
Замучений я програю в двобою,
І тихо йду недогорілий в забуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929054
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2021
автор: