***
Ці краплі води,
Що тіло людське --
Під сонцем
Росою блистять,
В діамантах
І.., десь там --
У Всесвіті,
Линуть світи,
Як хвилями згуби --
Зірками в талантах..,
Щоби льодову застелить
Пелену,
Якою у люстрі
Відзначено тіло --
Того Задзеркалля,
Якого в диму
Душа паленіє :
То шалом,..
То страхом..,
То сміло
І...
Димом думок
Всесвіт стелить свій
Шлях --
В програм перешкод,
Завантаженням новим..,
Коли, з того всього,
Самітній наш стан --
Проснеться, якось,
Поспіхом скорим..,
А,.. потім,..
Потягнеться,
Знов.., до води,
Щоби оновитись
У краплях світанку..,
Який підіймає Галактик
Світи --
Хтось невидимий,
Таємно від всіх --
На своєму чудовому,
Кришталевому -- води
Ганку...
--------------------------------------------
26.10.2021; Paris (A / a)
=======================
(!!!)
"Поки я думаю -- я живу"
--------------------
(Рене Декар)
======================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929050
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2021
автор: Катинський Орест