Про чорну каву й коліжанку

Про  чорну  каву  й  коліжанку

От  пригадалось  якось  зранку,
про  чорну  каву  й  коліжанку,
про  ризики,  що  кава  має,
про  те  як  у  житті  буває.

Прийшла  до  мене  коліжанка,
кави  зварив  дві  філіжанки,
прикрив  на  вікнах  всі  фіранки,
такі  в  нас  з  нею  забаганки.

Тож  сіли  з  нею  каву  пити,
на  різні  теми  говорити,
і  не  помітили  при  тому,
що  вже  запізно  йти  до  дому.

Тож  залишилась  в  мене  на  ніч,
я  побажав  їй  –  На  добраніч!
Та  кава  не  давала  спати,
прийшлося  їй  пісень  співати.

Нам  місяць  світить  крізь  фіранку,
співав  пісні  я  їй  до  ранку,
а  зранку  знову  була  кава,
я  все  співав,  а  їй  все  мало.

Така  підступна  чорна  кава,  
мало  пісень  і  кави  мало,
може  побити  філіжанки,
якось  позбутись  коліжанки.

Звабливий  напій  -  чорна  кава,
мені  ту  нічку  нагадала,
купив  я  інші  філіжанки,
не  сплю,  чекаю  коліжанки.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928975
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2021
автор: Harry Nokkard