УРОК

кричу  від  болю
бо  зриваєш  шкіру
вкипіла  маска
дякую,  сенсей
_  _  _

Кричу  від  болю  –  неприйняття  змін  у  звичному  ритмі  життя.  Нестандартність  ситуації  змушує  думати,  концентруватися,  осмислювати,  докладати  зусиль.  Накатані  нейронні  зв’язки  рвуться.  Це  відчувається  фізично,  як  душевний  біль.
Зриваєш  шкіру  –  позбавлення  допінгу  позитивних  емоцій,  отруєння  киснем  реальності.  Емоції  були  фальшиві?  Але  ж  так  приємно  оточити  себе  людьми,  які  аплодують,  щойно  відкрив  рота.
Вкипіла  маска  –  зрощення  з  сприйняттям  з  зовні.  Бачення  себе  очима  інших,  сприйняття  цього  за  реальність.  Відмова  від  самоаналізу,  самопізнання,  самозаглиблення.  Це  може  бути  маска  геніальності  чи  безтолковості.  І  та,  і  інша  –  епітафія  для  живої  сутності.
Дякую,  сенсей  –  осмислене  відношення  до  людини,  яка  робить  тобі  боляче  не  тому,  що  їй  це  приємно,  а  тому,  що  знає  твій  потенціал  і  не  може  бути  німим  свідком  зупинки  розвитку.
До  речі,  діти  до  семи  років  радіють  новому.  Навпаки,  їх  засмучують  повторення.  

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928972
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2021
автор: Пісаренчиха