Брунатне перо на смарагдовім полотні

[quote]  –  Я  мріяла  про  це!  
–  Померти?  
–  Бігти!  
[/quote]

Ані  час,  
ані  погляди,  
ані  слова,  –  
ніщо  не  має  ваги,  
доки  у  грудях  твоїх  
не  розвивається
всесвіт.  
Як  хустина,  що  вислизнула  з  руки,  
як  пісня,  що  кожна  –  нова,  
як  інші  щорік  береги  –
простір  сенсів.  
Біг  до  обриву.  
Біг  проти  вітру.  
Хто  ти?    
Крапля  в  палітру.  
Брунатне  перо  на  смарагдовім  полотні.  
Вічність  супроти,
тіло  –  в  огні,  
це  її  поривисті  змахи  крильми  
лопочуть  гімни  любові:  
я  –  колиска,  а  ти  –  дитя!  
Підростаєш.
В  кружлянні  розмотуєшся  з  полотен.
Світ  супроти.  

Так  довго  мріяла  тільки  про  це  –
у  тіла  мові  
відкрити  вітру  своє  лице.  


адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928958
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2021
автор: Рувану Талі