В осені полоні

Плине  осінь.  
Ледь  помітно  плине,
Через  Десну  плине  у  човні,
Запаливши  кучері  калині,
Посмішку  послала    і  мені.
Й  опинилась
Я  в  її  тенетах,
Пригубила  неземну  красу,
Й  полилися  із  душі  куплети.
Музу  теж  у  осінь  запрошу.
Там  листочки
З  вітром  на  бруківці
«Гопачок»  танцюють,  «Краков’як»,
Аж  тремтять  у  кожного  колінця,
Лиш  один  від  холоду  закляк.
Я  візьму  його
В  свої  долоні,
Відігрію  подихом  своїм:
«Ми  обоє  в  осені  полоні,
Будеш  гостем  ти  тепер  моїм».
23.10.2021.
Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928945
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2021
автор: Ганна Верес