Світ цей широкий
і повний щоденних чудес...
Ми в нім - дрібненькі,
тремтливі, запалені іскорки.
Зсипав хтось пригорщу
зернят отих із небес
й зрідка посмикує
за ті невидимі ниточки.
Ходим поважно,
ступаєм вперед по землі,
певні своєї єдино-
великої-величі.
Хід той - по колу -
тупцюємо в танці сліпім,
щастя шукаючи
в хмарах мінливої далечі.
Вік наш короткий
і повний стрімких лотерей:
програш за програшем,
бонусом - усмішки кволі...
Щастя моє зсипав хтось
в синь безмежну очей
з відблиском тим задзеркальним
грядущої долі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928914
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2021
автор: Мар’я Гафінець