Золотіє в багрянцю цей Листопад
Встеляє жовто - червоний килим до ніг.
На твої коси розсипає листя -сад
На долоні падає перший білий сніг.
Я запрошую в золотий листопад,
Де пломеніє полум'ям калина.
А під сонцем осіннім доспів виноград
Закоханим дарує щастя жоржина.
Я розпалю для нас в каміні вогонь
І наллю червоне вино в бокали.
І доторкнуся ніжно до твоїх долонь
І зігрію , щоб холоду зими не знали.
Запрошую на вальс, як місяць зорю
Bідчути твою любов земне тепло.
Розплету по плечу пишну довгу косу
Обніму до себе лебединим крилом.
З твоїх очей витру осінню печаль
Листопад у танці нас закружляє.
Полетимо на крилах вітру в синю даль
Там де весна... холоду зими немає.
Глянь в багрянцю сонця ще листопад!
Лебедям осяює путь в тумані
І немає розлуки навіть в снігопад
Коли два серця нерозлучні в коханні.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928899
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2021
автор: Чайківчанка