НЕ ЗЛЯКАЮТЬ ДОЛІ ХОЛОДИ

Опадає  листя...  Ходить  осінь  гаєм.
Сумно  їй.  Птахів  уже  нема.
Вже  срібляться  з  ранку  золотисті  коси,
срібло-іній    шле,  як  дар,  зима.

Ти,  грайливий  вітре,  чом  розхвилювався,
принесли  вже  вісточку  й  тобі?
Зима  недалеко...  певно,  відчуваєш
вже  холоді  срібні  її  дні?

Чарівна,  красива,  все  прикрасить…
дива-мережива  ніжного  натче.
І  засне  під  льодом  наша  тиха  річка,
та  не  буде  спати  джерельце.

Хоч  воно  маленьке,  в  нім  вода  дзеркальна
дзвінко  так  співає…  Підійди.
Тих,  в  кого  серденько  чисте,  мов  джерельце,
не  злякають  долі  холоди.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928829
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2021
автор: Надія Башинська