Ця осінь тихенько шепнула мені,
Дивись, який клен загорівся в вікні!
Поглянь, яка стежка побігла до гаю,
Іди, не барись, я на тебе чекаю.
І я стрепенулась, спинилась на розі,
Хтось золото стелить на рівній дорозі.
А квіти осінні - такі чарівні!
Дарує цю радість природа - мені!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928823
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2021
автор: majra