вчора бачила невійськового
у військовому камуфляжі,
тобто, у тому вбранні,
яке носять у армії.
він емоційно розмахував руками,
всміхався широко,
тяг макулатуру.
інший невійськовий у невійськовому
буденному одязі спитав:
у вас все так погано?!
витяг гроші, мовчки простяг
невійськовому у військовому
камуфляжі,
той посміхнувся ще ширше, і
не дякуючи, закрокував бадьоріше,
сповнений гордощів.
за п'ять хвилин до цього,
ще один чоловік –
військовий у невійськовому одязі –
обіцяв продати тому невійськовому
у військовому камуфляжі
ще й теплий військовий бушлат,
до штанів і балаклави,
щоб був, ну, майже повний комплект.
той військовий у невійськовому
буденному одязі казав, що це нічого,
що на бирці його ім'я і прізвище,
можна відрізати.
двоє невійськових чоловіків
у невійськових вбраннях спостерігали
разом зі мною,
як розходились двоє інших чоловіків:
радісний невійськовий —
сповнений гордощів
у військовому камуфляжі,
і військовий — з опущеною головою
у звичайному буденному одязі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928820
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2021
автор: Сніг_на_голову