і уповні
в зимах встане світло?
хто ж це
серденько моє
питає?
не роз’їдь же й Ти — Весно! —
мене привітно
так як серденько моє розтане
милий Боже!
й Ти це знаєш
чи уповні
єси світло встане?
і зарозмовляє вглиб — із темним гаєм?
чом ти, пташечко,
волосінь всю виливаєш
іскротонко!
тонко — дбаєш?
в кінець місяця — ну Бог зна
кінець дня чи
добрий вечір — Бог зна
із сосни та до темниці —
чи так коматозно?
тонко-тонкий глас —
як — цей
передній тормоз!!
чи він Бога просить
й не впливає
він уже стоїть
й воль не хитає...
що він знає?
що — він грає?
челенджер? — але то Бог зна!
він притомлений
сиплявий? —
він
так тонко Богу виливає —
яко познах...
чи ж я тормоз?
Бог! — Ти Бог мій!
Боже — Бог зна...
чи душа моя над гаєм
битий я
чи, Боже, тонко не розбитий
не дай Бог! — що
я Тебе десь не розчую...
і не проспіваю
23.10.2021,
Київ
Наступного дня, в неділю, з причастям в церкві відслужили молебень
з о. Олександром на Подолі за одужання від ковіду
лауреатки Шевченківської премії, заслуженої артистки, діячки
світового масштабу, виконавиці головних кіноролей Наталки Половинки.
Керівники України і інших держав, я не від себе говорю, від Неба:
хто вас витягне зі смерті?!
Думайте.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928811
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2021
автор: Шевчук Ігор Степанович