Полює час на стомлених людей
йому плювати, що ти хочеш жити,
не дивиться араб, вірмен, юдей…
чи ти з народу, чи з монарха свити
вже, як прийшов, то душу із грудей
потягне нишком й викине на вітер…
І байдуже у пекло чи у рай.
Кому потрібні ваші побажання?
Всіх приведе на смертне ложе плай.
На кожного відкрито полювання.
Дороги всі ведуть за небокрай.
Є перший день життя і є останній.
А поміж?
24.10.21р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928772
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2021
автор: Микола Соболь