Ох, як люблю, ох, як люблю поля!
Такі вже милі і для серця рідні,
У них моє зворушливе життя
Та світ чарівний і найкращі миті
Пройдусь по них, а там бринить роса,
Купає колосочки, ніби діток,
Ой, рідні - це небачена краса,
Що нам дарує неповторне літо!
А скільки там волошок голубих
І маків поцілунків чарівливих?
Я більш ніде не бачила таких,
Які ж вони тендітні і красиві!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928678
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик