«Найбільша дурість – це робити те ж саме і сподіватися на інший результат»
Альберт Ейнштейн
Полоскала щастя в річці тихій.
Сипалась вода мільйоном зір.
Витравляла плями смутку сміхом.
Хвилі квантів сонця слали втіху,
Мружив очі хіті хижий звір.
Укрутився пагорбом у лісі,
Вкрився мохом діючий дракон.
Хто місцевий – задарма не лізе.
А чужак розбудить – стане тісно
У відлуння зрине стогін лон.
Щастя полоскати в гирлі річки,
Хай осяє краплю сонця блиск.
Не солити горем темінь нічки,
Інші бісером вшивати звички.
Прошарок спогадок на смітник.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928606
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2021
автор: Пісаренчиха