ТИ П'ЯНИШ , НЕМОВ НЕКТАР



Забери  мене  в  чудові  сни,
Подаруй  безмежний  світ  кохання.
Я  чекатиму  тебе  аж  до  весни,
Бо  на  тебе  в  мене  сподівання.

Ти  п‘яниш  мене  ,немов  нектар,
І  запалюєш  мої  сумнії  очі.
А  душа  моя  літає  поміж  хмар,
І  не  встояти  від  чар  твоїх  дівочих.

На  зорі  до  тебе,  я  прийду,
Подарую  тобі  крила  пречудові.
І  візьму  тебе  з  собою  молоду,
Там,  де  радості  багато  і  любові.

Понесу  тебе,  Кохана,  на  руках,
В  сад  кохання  ,  що  удвох  садили.
Щоби  радість  була  на  твоїх  очах,
І  до  старості  удвох  ми  там  прожили.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928589
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2021
автор: