я провадив свої дні в занепаді й стагнації.
я варився, наче в пеклі, в казані ненависти,
паралізований на злеті манії переслідування,
– отож, я вирішив: нехай планета зачекає,
поки ти віддаєш цілий час ворогам.
а вони тобі ввижаються вві сні та наяву
в твоїм жорстоко-гарячковім маячінні.
нікому не довіряй, поглиблюй тунельне бачення,
і нехай та реальність плаче,
що не встигне до нього вскочити.
щоб мучити себе застерігальництвом,
прийми обітницю нікому не допомагати.
справді-бо: не буде і в смерті заспокоєння,
коли володар правди покине тебе остаточно.
розумієш, всі твої дні потьмарені прозорливістю.
це правда, що кажуть: в обставинах вибору
ти б'єш кулаком по підлозі?
будь мужнім, бо в цьому світі,
відлученому від решти,
кажуть: людина спить –
хміль заплітає двері.
а я відчиняю гостинно
всім своїм ворогам;
я можу навіть спросоння
забути їм їхні злочини,
й тоді вони кажуть: приємно
слухати цих філософів!
на ось тобі потиличника,
на цукерку не заробив
lost for words, pink floyd
https://www.youtube.com/watch?v=FKROYzWRiQ0
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928586
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2021
автор: mayadeva