А тоді дізнаєшся, що місяць немає рогів,
Сонце — планета довкола якої інші,
Що люди придумали купу великих богів,
Повпихавши скульптури і фрески в широкі ніші.
Придумали лати, червону попону, турнір,
Забрало, герби, сонети, любов, тіости,
Троянди у вазах, молитви за упокій,
Бенкети, кохання, бокали, вино і тости.
Придумали книги, історії, час і часи,
Слова, драматургів і приторну ностальгію.
То ж знай, що коли я шукаю слова аби
Придумати п'єсу любовну — то бурю звію.
Підхоплю тебе в круговерть, круговерть, круговерть!
Придумаю сцену, придумаю-думаю-маю
Для тебе ще повені чистий білявий листок,
Що звіює-віє словами, яких не знаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928573
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2021
автор: Володимир Каразуб