Я дякую, мамо , що молились Богу!
І свята молитва від біди вберегла.
Ангел Охоронець вів у путь в дорогу,
щоб до сонця я розправила два крила.
Я дякую, вам тато за ваші руки!
І за дім в якому я росла щаслива.
Ви, любили дітей і ростили внуків
Захищали від грози коли йшла злива.
Дорогі батьки я віддаю вам уклін!
Дякую, за вашу любов, щиру душу.
І за світлий дім, що було тепло у нім
За яблуні, та вишні, й солодку грушу.
О, дорогі батьки - голуби сивенькі!
Ви, є найдорожчий скарб у моїм житті.
Все віддавали дітям, внукам рідненькі,
І працювали важко - руки золоті.
З дитячих літ вели у квітучі поля
Де колоситься овес, жито, пшениця.
Щоб бачила, як родить хліб мати земля
Дякувала, Богу за все у церквиці.
О, де б не була я у якій стороні
Я завжди додому лечу немов пташка.
Тут святі могили пращурів на землі
Приголубить калина, як мені важко.
Ви, поспішайте милі діти в Отчий дім!
Допоки живуть, ще батько та й мати.
Прийде час , ніхто вас не зустріне в нім
Лиш, серденьку у смутку буде зітхати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928509
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2021
автор: Чайківчанка