Пісня на слова Тетяни Горобець
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=1AedC5xRNdI[/youtube]
--------------------
Де ти мила моя, обізвись, обізвись,
Ти із юності люба, воскресни.
Нехай буде тепер, так, як бу́ло колись,
У квітучі поклич мене весни.
Ми з тобою підем у широкі поля,
Там де жайворон в небі співає.
Заворожує усмішка ніжна твоя,
Серце б'ється і щиро кохає.
Не забути мені, твоїх синіх очей,
Не забути цілунків медових.
Шовковистих тих трав, мелодійних ночей,
Зорепадів рясних, смарагдових.
Я збирав у долоні ранкову росу́,
Щоб її нам доволі напитись.
Розплітав тобі вітер русяву косу́,
Я не міг все ніяк надивитись...
Де ти мила моя, обізвись, обізвись,
Я давно, так на тебе чекаю.
Хоча наші дороги давно розійшлись,
До сих пір я тебе, ще кохаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928485
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2021
автор: Віктор Ох