Твої слова мають шкіру...
Лагідно торкаються мене і я відчуваю пронизуюче тепло.
Я можу їх бачити і споглядати красу,
Яку вони лишають по собі на мені,
Ніби крапельки від подиху, стікаючи по склу.
Ніби мазок від пензля художника на полотні,
Вони пестять живіт і груди крильцями метеликів,
Одночасно випускаючи моїх на волю.
Лоскочуть мурахами, відтворюючи на спині і руках мільйони мурашників .
Твої слова залишаються в мені,
Просочуючи тіло ніжністю і збудженням,
Проникаючи у саме коріння,
Насичуючи пристрастю думки і кожну клітинку мого я.
Розтікаючись всередині ендорфінами щастя, вони знерухомлюють мене,
Роблять чутливим, забирають біль...
І я насолоджуюсь тобою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928308
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2021
автор: tru