Час лікує…

Час  лікує,
любимо  говорити.
Як  би  не  так.
Серце  не  обдуриш.
Воно,  зібравши  волю  в  кулак,
потихеньку  плаче.
Любов  дається  нам  в  нагороду,
навіщо  ж  мучить  душею,
і  котиться  хвилею  приливу,  і  відливу.
Душевного  спокою  немає,
і  немає  альтернативи.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928188
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2021
автор: Svitlana_Belyakova