ти думаєш про мене на щодень
я ж ковзаю очима по картині
тодішнього життя
воно стає теперішнім
коли розлазиться
периста тканка часу
і розплітається
чорнильна сув'язь цифр
що осотала яву
летка уява
у пензель складеним
м'яким промінням
голосу і сонця
малює дім
на тлі осінніх хмар
і розтинає простір часу
кольорами
належу цьому дому
як землі
належить впале листя
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928183
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2021
автор: